Люди похилого віку – мудрості стигла пора

be52ab256b138ec52d28b789a7dcc562

Летять літа, як білі журавлі,
Дзвенять, мов ті волошки в житі,
Та не зникає слід їх на землі,
Якщо для добрих справ були прожиті…

Першого жовтня в усьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку. У цей день маємо чудову нагоду подякувати старшому поколінню за їх важку працю, душевну теплоту, сердечну доброту, ніжну батьківську турботу, благословенну щедрість, безмежне терпіння і великодушну любов, якою вони обдаровують своїх рідних та близьких.

Рівень уваги до людей похилого віку є важливим індикатором кращих людських рис і рівня цивілізованості всього суспільства. Саме тому у підростаючого покоління важливо виховувати повагу до старших, формувати розуміння необхідності допомагати літнім людям, проявляти до них співчуття і піклування. Адже люди старшого покоління є безцінним джерелом народної мудрості, яке потрібно берегти і плекати. Бо “велика кількість мудрих – спасіння світу” (Муд. 6:24).

Папа Римський Іван Павло ІІ у своєму листі до людей похилого віку (від 1 жовтня 1999 року) влучно зауважував, що літні люди допомагають поєднати теперішнє з минулим, вони є хранителями колективної пам’яті, обраними тлумачами сукупності загальних ідеалів та цінностей. Вони передають у спадок все найцінніше, що накопичили за своє життя. Їх практичний життєвий досвід, невичерпна енергія, оптимізм та активна громадська позиція повинні стати взірцем для молодих людей. А ті, у свою чергу, мають любити і шанувати старше покоління, щоб їх тягар віку був легшим.

Дуже поетично, наслідуючи аналогію, запропоновану сезонами і послідовними фазами природи, осінню життя назвав старість давньоримський філософ та літератор Марк Туллій Цицерон у трактаті “Про старість”. “Скільки часу кожному дано прожити, тим він і повинен бути задоволений, — писав Цицерон. — Навіть короткий термін нашого життя є досить довгим, щоб провести його чесно і морально-прекрасно. І не треба скаржитися на те, що після приємного весняного часу прийшли літо і осінь; адже весна ніби означає юність і показує, яким буде врожай, а інші пори року призначені для жнив і для збору плодів. І цей збір плодів відбувається у старості в повноті спогадів і в рясних благах, придбаних раніше… Життя, прожите прекрасно у моральному відношенні, винагороджує себе авторитетом у старості. А легка старість є нагородою тоді, коли життя прожите красиво, чисто і спокійно”.

“Старість – це період, коли молодіє дух, — писав Святий Кароль Юзеф Войтила, — це привілейована епоха премудрості, породжена безцінним досвідом, що накопичувався роками”. А “мудрість пресвітла й нев’януча” (Муд. 6:12) “дає життя тому, хто її має” (Проп. 7:12). Тому, неодмінно, повинен бути “щасливий чоловік, що знайшов мудрість, людина, що розум придбала, бо її придбання ліпше від придбання срібла… Вона (мудрість) дорожча від перлів, ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею. Вік довгий у її правиці, і в лівиці – багатство й слава” (Прип. 3:13-16).

Лише благочестиве життя може принести людині правдиве щастя і спокійну, легку старість. Тому впродовж усього життя “добра шукайте, не зла, щоб могли жити і щоб Господь, Бог сил, був з вами” (Ам. 5:14). “Твори праведність усі дні життя свого і не ходи несправедливими дорогами. Бо ті, що чинять правду, в ділах своїх будуть щасливі, як усі ті, що чинять справедливість” (Тов. 4:5-6).


На перший тиждень жовтня цього року припало відразу три свята — Міжнародний день людей похилого віку, Міжнародний день музики і День працівників освіти. Також в останній день вересня церквою відзначається день пам’яті Святих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії, які постраждали за християнську віру у 137 році н.е. Імена доньок італійської вдови на ім’я Софія, що мешкала у Римі в II столітті нашої ери, уособлюють прекрасні християнські чесноти, і на їх честь споконвіку називають багато жінок та дівчат, у тому числі українок. Користуючись нагодою, у неділю, другого жовтня, після Божественної Святої Літургії о. Макарій Солюк, ЧСВВ, настоятель храму та монастиря привітав іменинниць. Особливо теплі слова пролунали з уст настоятеля на адресу парафіян старшого покоління: щиросердна подяка за їх доброту і мудрість, за багаті плоди їхньої праці і чимало пережитого болю, за сивину на скронях, натруджені руки, любі риси обличчя, які тепер пішли у глибину і зробили ще виразнішими милі серцю очі. Добрими словами обдарував отець Макарій й освітян за їхню нелегку, але надзвичайно важливу працю, а також усіх тих, хто навіть не будучи вчителем за професією, повсякчас серед молоді “сіє розумне, добре, вічне”…

Справжньою несподіванкою для усіх присутніх у храмі стала поява запрошеного з міста Бучач настоятелем, отцем Макарієм, інструментального ансамблю “Опус”, який порадував парафіян справжнім концертом інструментальної класичної та джазової музики. Чи не вперше у стінах храму Пресвятої Трійці лунали божественні звуки флейти, скрипки та інших інструментів, які майстерно та емоційно виконували твори відомих майстрів академічної та популярної музики…


Хай доля шле добро і щастя,
Міцне здоров’я, море благ земних,
А щедрі дні, мов рушники квітчасті,
Нехай ще довго стеляться до ніг.

Хай будуть поруч віра і надія,
Як два крила,  що впасти не дадуть.
І сам Господь по милості наділить
Ще довгих літ, що сонцем виграють.

 Прес-служба монастиря

dsc_0146

dsc_0155

dsc_0150

dsc_0149

dsc_0148

dsc_0151

dsc_0153

dsc_0158

dsc_0169

dsc_0167

dsc_0166

dsc_0172

 

 

 

 

You may also like...